У системі вищої освіти України вчене звання професора є вищою формою визнання науково-педагогічної діяльності. Воно засвідчує високий рівень наукової кваліфікації, здобутий авторитет у фаховому середовищі та значний внесок у розвиток науки й освіти. Присвоєння цього звання регламентується чинним законодавством, зокрема наказами Міністерства освіти і науки України, які визначають чіткі вимоги до претендентів. У сучасних умовах реформування освітньої сфери та інтеграції до європейського наукового простору зростає потреба в об'єктивному аналізі критеріїв та процедури присвоєння вчених звань. Дослідження цих питань є актуальним не лише для науковців та адміністрацій закладів вищої освіти, а й для молодих викладачів, які планують свою академічну кар'єру.

Нормативно-правове регулювання присвоєння вченого звання професора

Порядок присвоєння вченого звання професора регламентується:

• Законом України «Про вищу освіту»;

• Положенням про присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (затвердженим наказом МОН України);

• Іншими нормативними актами, зокрема листами та роз'ясненнями Міністерства освіти і науки України.

Згідно з чинними вимогами, особа, яка претендує на присвоєння вченого звання професора, повинна відповідати низці критеріїв, що охоплюють наявність наукового ступеня, досвід викладання, публікаційну активність, науково-методичну роботу та участь у підготовці наукових кадрів.

Основні вимоги до здобувача вченого звання професора

Претендент на вчене звання професора повинен відповідати ряду встановлених критеріїв, які є обов'язковими для всіх спеціальностей. Згідно з чинним Положенням МОН України, до таких вимог належать:

1. Наявність наукового ступеня

• Обов'язковою умовою є наявність наукового ступеня доктора наук.

• У виняткових випадках, у галузях мистецтва або фізичної культури, можливе присвоєння звання професора кандидатам наук, якщо це передбачено галузевими особливостями.

2. Стаж науково-педагогічної роботи

• Кандидат повинен мати не менше 10 років стажу науково-педагогічної діяльності, з яких щонайменше 3 роки — на посаді професора або завідувача кафедри.

3. Наявність наукових праць

• Необхідно мати опубліковані праці, які свідчать про наукову продуктивність, зокрема:

  • монографії (індивідуальні або колективні);

  • наукові статті у фахових або індексованих виданнях;

  • навчальні посібники, підручники з грифом МОН України.

• Мінімальна кількість праць встановлюється наказами МОН і може варіюватися залежно від галузі.

4. Участь у підготовці наукових кадрів

• Обов'язковою є підготовка одного або кількох кандидатів чи докторів наук, які успішно захистилися під керівництвом претендента.

• У галузях мистецтва може враховуватися підготовка лауреатів конкурсів, премій тощо.

5. Навчально-методична діяльність

• Кандидат має продемонструвати активну участь у розробці навчальних програм, читанні курсів, створенні авторських методичних матеріалів, керівництві дипломними та магістерськими роботами.

• Наявність міжнародного досвіду, підтвердженого документами, зокрема про навчання, стажування або роботу в закладі вищої освіти, науковій установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або участь у проєктах, які фінансуються зазначеними країнами (крім осіб з інвалідністю I групи).

Порядок подання документів та етапи присвоєння вченого звання професора

Присвоєння вченого звання професора відбувається у кілька послідовних етапів, які передбачають подання документів на рівні закладу вищої освіти та подальше погодження у Міністерстві освіти і науки України.

1. Підготовка пакету документів

Претендент формує повний комплект документів, який зазвичай включає:

• заяву;

• копію диплома доктора наук;

• витяг з наказу про присвоєння попереднього вченого звання (доцента або старшого дослідника);

• копію трудової книжки (або витяг із неї);

• список наукових і навчально-методичних праць;

• підтвердження керівництва аспірантами, докторантами;

• витяг з протоколу вченої ради;

• інші документи відповідно до вимог МОН.

2. Розгляд матеріалів на кафедрі та вченій раді

• Документи спочатку розглядає кафедра або підрозділ, де працює здобувач.

• Після схвалення матеріали передаються на розгляд вченої ради ЗВО, яка голосує за подання на присвоєння звання професора.

• Рішення оформлюється витягом з протоколу засідання.

3. Подання документів до Міністерства освіти і науки України

• Повний пакет документів подається до МОН України (паперово або через електронну систему, якщо передбачено).

• У Міністерстві здійснюється формальна перевірка відповідності вимогам, після чого матеріали розглядає Атестаційна колегія.

4. Рішення Атестаційної колегії

• У разі позитивного рішення Атестаційної колегії видається наказ МОН про присвоєння вченого звання професора.

• Вчений отримає атестат професора державного зразка.

Вчене звання професора в Україні є важливою формою науково-педагогічного визнання, що присвоюється на підставі чітко визначених критеріїв і регламентованої процедури. Його отримання вимагає високого рівня академічної кваліфікації, значного наукового доробку, досвіду викладацької роботи та активної участі у підготовці наукових кадрів. Попри наявність нормативного забезпечення, процес присвоєння може супроводжуватись низкою викликів, що потребують більшої прозорості, уніфікації підходів та інформаційної підтримки з боку закладів освіти та МОН України.

Останні статті в блозі