У сучасних наукових публікаціях співавторство дедалі частіше стає не відображенням реальної спільної роботи, а формальним елементом, який використовується «для підсилення» статті. Додавання керівників, колег або партнерів без реального внеску досі залишається поширеною практикою - попри чіткі міжнародні етичні стандарти та зростаючий контроль з боку редакцій.

Проблема формального співавторства особливо загострюється під час подання статей до міжнародних видань, а також журналів, індексованих у Scopus і Web of Science. Саме тут редакції все частіше ставлять запитання не лише «скільки авторів?», а й «хто і що реально зробив?».

Правильне розуміння ролей авторів - ключ до коректного співавторства та дотримання принципів академічної доброчесності. У сучасних наукових виданнях ролі авторів розглядаються не формально, а через реальний внесок у дослідження та підготовку статті.

1. Перший автор (First Author) - це дослідник, який зробив найбільший внесок у створення статті.

Зазвичай саме перший автор:

• ініціює ідею дослідження;

• розробляє концепцію та методологію;

• виконує основну частину дослідження;

• пише більшу частину тексту статті;

• координує роботу інших авторів.

У багатьох галузях (особливо гуманітарних і соціальних науках) позиція першого автора має вирішальне значення для оцінки наукового доробку.

❗ Типова помилка — призначати першим автором особу з вищим статусом, а не реального виконавця.

2. Кореспондуючий автор (Corresponding Author) - відповідає за комунікацію з редакцією журналу на всіх етапах публікаційного процесу.

До його обов'язків належать:

• подання рукопису до журналу;

• комунікація з редактором і рецензентами;

• внесення правок після рецензування;

• підтвердження згоди всіх авторів на публікацію;

• забезпечення коректності метаданих статті.

📌 Кореспондуючий автор не обов'язково є першим автором, але він несе підвищену відповідальність за етичну складову публікації.

3. Співавтори (Co-authors) - це автори, які зробили суттєвий, але не домінуючий внесок у дослідження.

Вони можуть відповідати за:

• окремі розділи дослідження;

• аналіз або інтерпретацію даних;

• підготовку огляду літератури;

• участь у написанні або редагуванні тексту.

📌 Включення співавтора можливе лише за умови реального інтелектуального внеску.

4. Старший автор (Senior Author) - у деяких галузях (особливо природничих і медичних) виділяють роль старшого автора, який зазвичай розміщується останнім у списку.

Старший автор:

• забезпечує наукове керівництво дослідженням;

• відповідає за стратегічний напрям роботи;

• контролює якість результатів;

• гарантує відповідність етичним стандартам.

📌 Важливо: старший автор також має бути реальним учасником дослідження, а не формальною фігурою.

5. Автори з рівним внеском (Equal Contribution) - у деяких журналах допускається зазначення, що декілька авторів зробили рівний внесок.

Це можливо, якщо:

• внесок авторів дійсно співмірний;

• це підтверджено в Author Contributions;

• журнал дозволяє таке маркування

❗ Неправдиве зазначення «equal contribution» розглядається як порушення етики.

Розподіл внеску за стандартом CRediT (Contributor Roles Taxonomy)

Щоб уникнути суб'єктивності, сучасна світова наука перейшла від загальних фраз до конкретної таксономії ролей. Нижче наведено таблицю, яка допоможе вам чітко визначити, хто і за що відповідав у процесі підготовки статті.

Типові помилки співавторства у наукових статтях

Незважаючи на наявність міжнародних стандартів авторства (ICMJE, COPE, CRediT), у наукових публікаціях продовжують виникати системні помилки, які підривають академічну доброчесність та можуть стати підставою для відмови в публікації.

1. Формальне або «подарункове» авторство - додавання осіб, які не брали участі в дослідженні або написанні статті, для підвищення статусу публікації чи взаємної вигоди.

• Поширено у великих колективах і серед керівників.

• Призводить до порушення етичних норм і знижує достовірність результатів.

2. Невідповідність ролей та внеску (Author Contributions) - коли зазначені ролі авторів не відповідають фактичному внеску:

• перший автор не виконує основну роботу;

• старший автор лише формально контролює;

• співавтори роблять мінімальний або несуттєвий внесок.

Такий розрив між ролями та фактом участі підриває прозорість і підвищує ризик desk rejection у міжнародних журналах.

3. Надмірна кількість авторів

• Включення великої кількості авторів без обґрунтування часто трапляється у міждисциплінарних дослідженнях.

• Особливо критично для гуманітарних та соціальних наук, де кількість авторів зазвичай обмежена.

• Призводить до зниження ваги кожного внеску і викликає підозру у редакцій.

4. Ігнорування етичної політики журналу

• Відсутність узгодження з політикою видання щодо авторства та ролей.

• Недотримання вимог щодо Author Contributions та ORCID.

• Відсутність письмової згоди всіх авторів на подання статті.

Наслідки: відмова у публікації, відкликання статті після публікації, негативний вплив на академічну репутацію.

5. Переплутання авторства з Acknowledgements

• Особи, які виконували лише переклад, мовне редагування, технічну допомогу або консультації, неправомірно включаються до авторів.

• У науковій практиці вони мають бути зазначені в розділі Acknowledgements, а не як співавтори.

Останні статті в блозі