У сучасній науковій практиці систематичні огляди відіграють важливу роль в узагальненні результатів досліджень, формуванні доказової бази та прийнятті обґрунтованих рішень у різних галузях знань - від медицини до соціальних наук. Проте якість такого огляду значною мірою залежить від прозорості методології, чіткості опису етапів дослідження та можливості відтворення результатів іншими науковцями. Саме тому у світовій академічній спільноті сформувалися міжнародні стандарти, які регулюють підготовку та представлення систематичних оглядів.
Одним із найвідоміших і найавторитетніших таких стандартів є PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses). Цей підхід пропонує чітку структуру підготовки систематичних оглядів та метааналізів, допомагаючи авторам прозоро описувати процес пошуку, відбору та аналізу наукових джерел. Завдяки цьому читачі, рецензенти та редактори можуть краще оцінити надійність отриманих результатів.
Сьогодні використання PRISMA стало своєрідним золотим стандартом у підготовці систематичних оглядів. Багато міжнародних наукових журналів прямо вимагають дотримання цих рекомендацій при поданні рукописів. Для дослідників це не лише інструмент структурування матеріалу, а й спосіб підвищити якість своєї роботи, її зрозумілість та шанси на успішну публікацію.
У цій статті розглянемо, що таке PRISMA, чому цей стандарт став настільки важливим у наукових дослідженнях, а також як правильно застосовувати його під час підготовки систематичного огляду.
Систематичний огляд літератури - це не просто перелік «цікавих статей», які вам трапилися. Це повноцінне дослідження, де вашими «даними» є раніше опубліковані праці. Щоб донори, рецензенти та інші вчені могли довіряти вашим висновкам, ви повинні чітко пояснити, як ви знайшли, відібрали та проаналізували цю літературу.
Тут на сцену виходить PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses). Це міжнародний стандарт, який складається з чек-листа (27 пунктів, що мають бути у статті) та діаграми потоків.
Застосування PRISMA — це золотий квиток для публікації у топових журналах (Q1-Q2). Чому? Тому що він гарантує прозорість та відтворюваність вашої методології. Будь-який дослідник у світі має отримати ті ж результати, якщо пройде вашим шляхом пошуку.
Вперше рекомендації PRISMA були опубліковані у 2009 році як оновлення попереднього стандарту QUOROM Statement, який застосовувався для підготовки метааналізів у медичних дослідженнях. Згодом стандарт був суттєво оновлений, і сьогодні широко використовується версія PRISMA 2020, що враховує сучасні вимоги до наукових публікацій та розвиток цифрових баз даних.
PRISMA включає кілька ключових елементів, які допомагають структурувати дослідження:
чек-лист із 27 пунктів, який описує, яку інформацію необхідно подати у статті;
діаграму потоку відбору джерел (PRISMA Flow Diagram), що демонструє етапи пошуку та відбору публікацій;
рекомендації щодо прозорого опису методів і результатів систематичного огляду.
Використання PRISMA дозволяє авторам показати логіку свого дослідження, а також зробити зрозумілим процес відбору джерел: від первинного пошуку у базах даних до остаточного включення статей у систематичний аналіз. Саме тому цей стандарт сьогодні активно застосовується у медицині, психології, соціальних науках, освіті, економіці та інших наукових галузях.
Етап 1: Ідентифікація (Identification) — «Закидаємо невід»
Це початковий етап, де ви збираєте максимально широке коло потенційних джерел.
Бази даних та реєстри: Ви вказуєте кожну базу (Scopus, Web of Science, PubMed, Google Scholar) окремо. Важливо зафіксувати дату пошуку, бо бази оновлюються щодня.
Інші джерела: сюди входить «сіра література», пошук у списках літератури інших статей або через особисті контакти з експертами.
Результат: сума всіх знайдених записів до видалення дублікатів.
Етап 2: Скринінг (Screening) — «Перше відсіювання»
Тут ви починаєте звужувати коло. Головне правило: на цьому етапі ви оцінюєте лише заголовки та анотації.
Видалення дублікатів: використовуйте Mendeley або Zotero, щоб автоматично знайти ідентичні статті.
Критерії виключення: Ви відсіюєте роботи, які явно не підходять за тематикою, мовою або типом публікації (наприклад, тези конференцій, якщо ви шукаєте лише повнотекстові статті).
Автоматизація: якщо ви використовували ШІ для первинного відбору, обов'язково зазначте це.
Етап 3: Правомірність (Eligibility) — «Під мікроскопом»
Це найбільш відповідальний момент. Ви читаєте повні тексти статей, що залишилися.
Чому ми виключаємо статті зараз? Якщо на попередньому етапі ми могли просто сказати «не підходить тема», то тепер причина має бути конкретною: «не та методологія», «недостатньо статистичних даних», «інша вікова група піддослідних» тощо.
Прозорість: у звіті PRISMA ви маєте чітко прописати кількість виключених статей для кожної конкретної причини. Це знімає питання у рецензентів щодо вашої упередженості.
Етап 4: Включення (Included) — «Фінальна вибірка»
Це «золотий фонд» вашого огляду. Ті статті, на основі яких ви будете будувати свої висновки або проводити мета-аналіз.
Якісний аналіз: опис знахідок.
Кількісний аналіз (мета-аналіз): якщо дані дозволяють їх статистично об'єднати.
Використання PRISMA Flow Diagram допомагає авторам чітко та наочно продемонструвати логіку відбору джерел, що значно підвищує довіру до результатів дослідження. Саме тому багато міжнародних журналів вимагають обов'язкового включення цієї схеми у статті, підготовлені відповідно до рекомендацій PRISMA 2020.
Використання рекомендацій PRISMA значно полегшує підготовку систематичного огляду, однак важливо правильно інтегрувати цей стандарт у дослідницький процес. Дотримання певної послідовності дій допоможе авторам підготувати якісну роботу та уникнути типових помилок.
1. Починайте з чіткого дослідницького питання
Перед початком пошуку літератури необхідно сформулювати конкретне питання або проблему дослідження. Саме від цього залежить вибір ключових слів, стратегія пошуку джерел і критерії їхнього відбору.
2. Ретельно плануйте стратегію пошуку
Важливо використовувати кілька авторитетних наукових баз даних. Найчастіше систематичні огляди проводять із використанням таких ресурсів, як Scopus, Web of Science, PubMed або інших галузевих баз даних. Автори повинні чітко описати, які ключові слова використовувалися та які фільтри застосовувалися під час пошуку.
3. Заздалегідь визначайте критерії відбору
Щоб уникнути упередженості, критерії включення та виключення публікацій необхідно сформулювати ще до початку аналізу літератури. Наприклад, це можуть бути тип дослідження, рік публікації, мова статті або методологічні особливості дослідження.
4. Документуйте кожен етап відбору джерел
Для відповідності стандартам PRISMA 2020 необхідно фіксувати всі етапи роботи з джерелами: кількість знайдених публікацій, кількість виключених статей та причини їхнього виключення. Це дозволить коректно побудувати PRISMA Flow Diagram.
5. Описуйте методологію максимально прозоро
У розділі «Методи» необхідно детально описати процес пошуку, відбору та аналізу джерел. Саме цей розділ найчастіше перевіряється рецензентами, адже він демонструє наукову обґрунтованість дослідження.
6. Аналізуйте результати системно
Після відбору джерел важливо не лише описати їх, а й провести порівняльний аналіз результатів різних досліджень. Це дозволяє виявити основні тенденції, суперечності у науковій літературі та можливі напрями для подальших досліджень.
Дотримання цих рекомендацій допомагає авторам не лише підготувати якісний систематичний огляд, але й підвищити шанси на публікацію у міжнародних наукових журналах, де використання стандарту PRISMA часто є обов'язковою вимогою.
У сучасній науковій практиці систематичні огляди стали важливим інструментом узагальнення результатів досліджень та формування доказової бази у різних галузях знань. Проте якість такого огляду значною мірою залежить від прозорості методології, чіткості опису процесу відбору джерел і можливості перевірки результатів іншими дослідниками. Саме тому використання міжнародних стандартів підготовки наукових робіт набуває особливого значення.
Рекомендації PRISMA стали одним із найважливіших інструментів забезпечення якості систематичних оглядів. Завдяки чіткій структурі, чек-листу та використанню спеціальної діаграми відбору джерел цей стандарт допомагає авторам системно організувати дослідження, підвищити прозорість методології та зробити результати більш надійними. Сьогодні дотримання рекомендацій PRISMA 2020 дедалі частіше є вимогою міжнародних наукових журналів. Для дослідників це не лише спосіб правильно оформити систематичний огляд, але й можливість підвищити наукову цінність своєї роботи, зробити її зрозумілою для міжнародної академічної спільноти та збільшити шанси на успішну публікацію.
Отже, PRISMA сьогодні справедливо вважається золотим стандартом підготовки систематичних оглядів, який допомагає дослідникам створювати якісні, прозорі та методологічно обґрунтовані наукові роботи. Використання цього підходу сприяє розвитку доказової науки та підвищує рівень довіри до результатів досліджень у світовій науковій спільноті.
З повагою, команда АкадемПростір!
Індекс Гірша (H-index) вже давно став одним із ключових показників, за якими оцінюють наукову діяльність дослідника. Він враховується під час конкурсів на академічні посади, отримання грантів, міжнародної співпраці та формування загальної наукової репутації. Саме тому прагнення покращити власні бібліометричні показники є цілком природним.
Наукові дослідження дедалі рідше створюються в межах однієї кафедри, університету чи навіть країни. Сучасна академічна спільнота активно розвивається завдяки міжнародній співпраці, обміну ідеями та спільним проєктам. Саме тому академічний нетворкінг став не просто корисною навичкою, а важливою складовою професійного розвитку кожного науковця.
Сучасна наукова діяльність дедалі більше базується на цифрових інструментах, відкритості досліджень та прозорому підтвердженні наукових досягнень. Профілі дослідників, міжнародні ідентифікатори, публікаційна активність і коректне представлення результатів досліджень уже стали невід'ємною частиною професійного розвитку вченого.
У червні 2026 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань категорії «Б». Новий список став результатом масштабного перегляду журналів відповідно до оновлених вимог щодо якості редакційної політики, рецензування, академічної доброчесності, відкритості та прозорості публікаційних процесів.