У 2026 році система підготовки та атестації наукових кадрів в Україні зазнає важливих змін. Особливу увагу приділено прозорості процедури захисту дисертацій, дотриманню академічної доброчесності та відповідності наукових публікацій установленим вимогам.
12 жовтня 2026 року Міністерство освіти і науки України повідомило про оновлення порядку присудження ступеня доктора філософії (PhD). Відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 12 січня 2022 року уточнюють правила проведення захисту, порядок розгляду порушень академічної доброчесності та відповідальність закладів вищої освіти й наукових установ.
Одним із ключових аспектів оновлення стали вимоги до наукових публікацій, у яких висвітлюються результати дисертаційного дослідження. Зокрема, посилюється контроль за академічною доброчесністю, уточнюються правила зарахування статей та визначаються наслідки виявлення порушень.
Що саме змінилося у правилах захисту PhD у 2026 році? Які вимоги висуваються до дисертацій та наукових публікацій? І на що варто звернути увагу аспірантам, які готуються до захисту? Розглянемо основні нововведення, спираючись на офіційні роз'яснення МОН та чинну нормативну базу.
У жовтні 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до порядку присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою № 44 від 12 січня 2022 року. Нововведення спрямовані на підвищення прозорості атестації науковців, посилення академічної доброчесності та вдосконалення механізмів контролю за якістю дисертаційних досліджень.
Як зазначає Міністерство освіти і науки України в офіційному повідомленні від 12 жовтня 2026 року, оновлений порядок уточнює не лише процедуру захисту, а й відповідальність закладів вищої освіти, наукових установ та членів разових спеціалізованих вчених рад.
1. Нові вимоги до наукових публікацій
Одним із найважливіших нововведень стали уточнені правила зарахування наукових статей, у яких висвітлюються результати дисертаційного дослідження.
Відповідно до роз'яснень МОН, особливу увагу приділено таким аспектам:
Самоплагіат. Наукові публікації, у яких встановлено самоплагіат, не зараховуватимуться як підтвердження результатів дисертаційного дослідження.
Обмеження кількості статей в одному випуску. Для зарахування результатів дослідження враховуватиметься не більш як одна стаття здобувача в одному випуску наукового видання.
Наукова обґрунтованість. Посилюється увага до належного обґрунтування наукових результатів, представлених у публікаціях, та їх відповідності тематиці дисертації.
Особливо важливими є наслідки виявлення самоплагіату. Якщо після виключення відповідних статей кількість зарахованих публікацій виявиться меншою за встановлений мінімум, разова спеціалізована вчена рада відмовлятиме у присудженні ступеня доктора філософії без права повторного подання цієї дисертації до захисту.
Таким чином, аспірантам варто приділяти увагу не лише кількості опублікованих робіт, а й їхній змістовій самостійності, науковій новизні та відповідності встановленим вимогам.
2. Посилення контролю за академічною доброчесністю
Академічна доброчесність стає одним із центральних елементів оновленої процедури атестації науковців. Контроль охоплює не лише текст дисертації, а й наукові публікації, у яких представлено результати дослідження.
Особливу увагу приділено трьом видам порушень:
Академічний плагіат - використання чужих наукових результатів або текстів без належного зазначення авторства.
Фабрикація - створення вигаданих даних або результатів дослідження.
Фальсифікація - свідоме змінювання чи викривлення наукових даних і результатів.
Оновлений порядок передбачає чіткіші механізми розгляду повідомлень про можливі порушення. Такі звернення розглядатимуть уповноважені органи закладів вищої освіти або наукових установ із дотриманням установлених процедур. Важливо, що передбачено можливість оскарження рішень або бездіяльності відповідних органів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Крім того, розмежовано дві процедури: припинення дії рішення разової ради через порушення процедури захисту та позбавлення вже присудженого ступеня через встановлені порушення академічної доброчесності.
3. Відповідальність закладів вищої освіти та наукових установ
Суттєвою особливістю оновлених правил є посилення відповідальності не лише здобувачів наукового ступеня, а й установ, які організовують процедуру захисту.
Якщо уповноважений орган закладу або НАЗЯВО встановить академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації або відповідних наукових публікаціях, заклад, разова рада якого присудила ступінь, втратить право утворювати разові спеціалізовані вчені ради та присуджувати ступінь PhD із відповідної спеціальності строком на один рік із дня набрання чинності рішенням. Також НАЗЯВО здійснюватиме моніторинг відповідної освітньо-наукової програми.
Такі заходи спрямовані на формування спільної відповідальності всіх учасників атестаційного процесу за якість наукових досліджень та дотримання встановлених стандартів.
4. Зміни у формуванні разових спеціалізованих вчених рад
Оновлення також стосуються порядку утворення разових спеціалізованих вчених рад, які проводять захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії. Особливу увагу приділено відповідності наукової компетентності членів ради тематиці дисертаційного дослідження.
Під час перевірки складу разової ради МОН враховує зміст наукових публікацій її голови, рецензентів та офіційних опонентів. При цьому визначальним критерієм є саме змістовий зв'язок наукових робіт із тематикою дисертації, а не формальний збіг окремих ключових слів. Крім того, уточнюється порядок оприлюднення інформації про утворені ради, матеріалів дисертаційного дослідження та призначення публічного захисту.
Заклади вищої освіти й наукові установи повинні розміщувати на своїх офіційних вебсайтах посилання на інформацію про утворені разові ради в інформаційній системі НАЗЯВО.
Це має сприяти відкритості атестаційного процесу та забезпечувати доступність інформації для наукової спільноти.
5. Нові підходи до строків атестації під час воєнного стану
Окремі зміни стосуються обчислення строків проведення атестації здобувачів ступеня доктора філософії в умовах воєнного стану.
Раніше нормативне регулювання передбачало неврахування всього періоду воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування під час обчислення визначених процедурних строків. Натомість оновлений підхід передбачає можливість відтермінування відповідних строків для закладів вищої освіти та наукових установ не більш як на один місяць.
Таке рішення покликане зробити процедуру атестації більш прогнозованою та зменшити невизначеність щодо строків організації захистів.
Водночас аспірантам необхідно завчасно погоджувати графік підготовки документів, проходження попередніх процедур та проведення захисту зі своїм закладом.
Оновлення правил захисту PhD у 2026 році є важливим кроком до підвищення якості наукових досліджень, прозорості атестаційних процедур та посилення академічної доброчесності. Особливу увагу приділено вимогам до наукових публікацій, відповідальності учасників атестаційного процесу та належній організації захисту дисертацій.
Для аспірантів ці зміни означають необхідність ретельнішої підготовки до захисту: від перевірки наукових статей і дотримання принципів академічної доброчесності до своєчасного оформлення документів та узгодження процедурних питань.
Головне - завчасно ознайомитися з актуальними нормативними вимогами, перевірити відповідність дисертації встановленим критеріям і стежити за офіційними оновленнями МОН. Такий підхід допоможе мінімізувати ризики та забезпечити належну підготовку до успішного захисту наукового ступеня.
З повагою, команда АкадемПростір!
У 2026 році система підготовки та атестації наукових кадрів в Україні зазнає важливих змін. Особливу увагу приділено прозорості процедури захисту дисертацій, дотриманню академічної доброчесності та відповідності наукових публікацій установленим вимогам.
Підготовка систематичного огляду наукової літератури потребує не лише пошуку релевантних джерел, а й ретельного аналізу та відбору публікацій відповідно до визначених критеріїв. Коли кількість знайдених досліджень сягає сотень або навіть тисяч, цей процес стає трудомістким і потребує ефективних інструментів для його оптимізації.
Кількість наукових публікацій постійно зростає, а разом із нею ускладнюється одне з базових завдань дослідника - стежити за новими роботами у своїй галузі. Навіть після ретельного пошуку літератури ситуація швидко змінюється: з'являються нові статті, результати досліджень, методики та висновки, які можуть бути важливими для власної роботи.
Пошук журналу для публікації у Scopus не обмежується перевіркою його індексації, квартиля чи наукометричних показників. Не менш важливо визначити, наскільки тематика конкретної статті відповідає Scope обраного видання.