Кількість наукових публікацій постійно зростає, а разом із нею ускладнюється одне з базових завдань дослідника - стежити за новими роботами у своїй галузі. Навіть після ретельного пошуку літератури ситуація швидко змінюється: з'являються нові статті, результати досліджень, методики та висновки, які можуть бути важливими для власної роботи.
Традиційно це означало регулярне повторення пошукових запитів, перегляд баз даних, журналів і сповіщень. Проте розвиток AI-інструментів поступово змінює цей процес - від разового пошуку інформації до автоматизованого моніторингу наукової літератури.
Одним із таких рішень стала нова функція Routines на платформі Elicit. Вона дозволяє налаштувати регулярне виконання дослідницького завдання: система самостійно запускає його за заданим графіком, перевіряє появу нової інформації та формує оновлений результат.
Для науковця це відкриває цікавий сценарій: замість того щоб щоразу повертатися до одного й того самого пошуку, можна один раз сформувати дослідницький запит і надалі регулярно отримувати актуальні результати.
У цій статті розглянемо, як працюють Elicit Routines, для яких дослідницьких завдань їх можна використовувати та як налаштувати автоматичний моніторинг нових наукових публікацій.
Elicit Routines — це функція платформи Elicit, яка дозволяє запускати дослідницькі завдання автоматично за встановленим графіком. Якщо звичайний пошук потребує щоразу повертатися до платформи та повторювати запит, Routine може виконувати визначене завдання регулярно - наприклад, щодня або щотижня.
Головна ідея полягає в переході від моделі «знайти інформацію зараз» до моделі «стежити за інформацією постійно».
Це особливо корисно для досліджень, які тривають кілька місяців. Літературний огляд, сформований на початку роботи над статтею, дисертацією чи проєктом, з часом може потребувати оновлення. Routine допомагає виявляти нові релевантні матеріали без постійного ручного повторення пошуку.
Спочатку користувач визначає, за чим саме потрібно стежити. Це може бути певна наукова проблема, метод, технологія, напрям досліджень або конкретне питання.
Наприклад:
«Відстежуй нові дослідження щодо використання генеративного штучного інтелекту у вищій освіті та повідомляй про нові результати, ризики й підходи до академічної доброчесності».
Далі встановлюється періодичність виконання. Після цього Elicit може регулярно повертатися до поставленого завдання та формувати актуалізований результат.
Таким чином, досліднику не потрібно щоразу заново формулювати однаковий запит і вручну перевіряти, чи з'явилися нові роботи.
Routines не обов'язково використовувати лише як сповіщення про появу нової статті. Значно цікавіше сформулювати завдання так, щоб система не просто шукала матеріали, а й допомагала відстежувати зміни в певному дослідницькому напрямі.
Наприклад, можна регулярно:
шукати нові публікації за темою власного дослідження;
відстежувати появу нових доказів щодо певної гіпотези;
стежити за розвитком конкретного методу або технології;
виявляти нові підходи та результати в обраній галузі;
оновлювати інформаційну базу для літературного огляду;
відстежувати публікації, які можуть вплинути на поточне дослідження.
Це робить Routines потенційно корисними не тільки на етапі пошуку літератури, а протягом усього дослідницького процесу.
Де Routines можуть бути особливо корисними?
Один із найочевидніших сценаріїв - підготовка наукової статті.
Припустимо, автор уже провів пошук літератури та почав працювати над рукописом. Від написання першого варіанта до подання статті може пройти кілька місяців. За цей час можуть з'явитися нові публікації, які варто включити до огляду літератури або обговорення результатів.
Routine дозволяє продовжувати стежити за темою паралельно з написанням роботи.
Ще важливішим такий моніторинг може бути під час роботи над дисертацією, систематичним оглядом або довготривалим дослідницьким проєктом, де актуальність джерельної бази має підтримуватися протягом тривалого часу.
Routines не замінюють критичну перевірку джерел. Автоматизація пошуку не означає, що знайдені матеріали можна автоматично включати до наукової роботи. Кожну потенційно важливу публікацію все одно необхідно перевіряти: оцінити її релевантність, методологію, якість джерела, дату публікації, повний текст та відповідність власному дослідницькому питанню.
Тому Elicit Routines доцільніше сприймати як інструмент постійного наукового моніторингу, а не як заміну роботі дослідника з першоджерелами.
Його головна перевага - не «прочитати все замість науковця», а допомогти не пропустити те нове, що може бути важливим для дослідження.
Науковий пошук уже не обов'язково має бути разовим процесом. Elicit Routines дозволяє перетворити його на постійний моніторинг: один раз визначити дослідницьке питання, налаштувати регулярність і надалі стежити за появою нових релевантних публікацій.
Для науковців це особливо корисно під час підготовки статей, дисертацій, літературних і систематичних оглядів та довготривалих дослідницьких проєктів. Замість регулярного повторення однакових пошуків частину рутинної роботи можна автоматизувати та зосередитися на аналізі, критичній оцінці й використанні знайдених джерел.
Водночас автоматизація не скасовує необхідності перевіряти першоджерела та оцінювати якість і релевантність знайдених робіт. Elicit Routines варто використовувати як помічника для підтримання актуальності дослідження, а остаточний відбір і наукова інтерпретація інформації залишаються завданням самого дослідника.
У сучасному інформаційному середовищі перевагу отримує не той, хто намагається вручну переглянути все, а той, хто вміє правильно організувати роботу з постійно оновлюваною науковою інформацією.
З повагою, команда АкадемПростір!
Кількість наукових публікацій постійно зростає, а разом із нею ускладнюється одне з базових завдань дослідника - стежити за новими роботами у своїй галузі. Навіть після ретельного пошуку літератури ситуація швидко змінюється: з'являються нові статті, результати досліджень, методики та висновки, які можуть бути важливими для власної роботи.
Пошук журналу для публікації у Scopus не обмежується перевіркою його індексації, квартиля чи наукометричних показників. Не менш важливо визначити, наскільки тематика конкретної статті відповідає Scope обраного видання.
Вибір наукового журналу для публікації - один із важливих етапів підготовки статті. Автору необхідно не лише знайти видання відповідного наукового напряму, а й перевірити його категорію, спеціальність, актуальний статус та інші характеристики, які можуть впливати на можливість зарахування публікації.
Штучний інтелект дедалі активніше використовується під час підготовки наукових текстів: для пошуку інформації, структурування матеріалу, роботи з літературою та формулювання окремих положень. Разом із новими можливостями з'явився і новий ризик - некоректні, неточні або навіть неіснуючі наукові посилання.