Наукове видавництво постійно трансформується під впливом цифрових технологій, штучного інтелекту та посилення вимог до академічної доброчесності. Особливого значення набувають прозорість редакційних процесів, незалежність рецензування та відповідальність наукових журналів за якість опублікованих досліджень. У відповідь на сучасні виклики міжнародні організації продовжують удосконалювати стандарти науково-видавничої діяльності.
У жовтні 2026 року провідні міжнародні організації COPE, DOAJ, OASPA та WAME представили оновлену п'яту редакцію Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing - Principles 5.0. Документ визначає ключові принципи прозорості та належної практики наукового видавництва, приділяючи особливу увагу використанню штучного інтелекту, редакційній незалежності, етичним стандартам і достовірності наукових публікацій.
Оновлення Principles 5.0 є важливим орієнтиром не лише для редакцій наукових журналів, а й для дослідників, які планують публікацію своїх результатів у міжнародних виданнях. Розуміння цих принципів допомагає авторам відповідальніше обирати журнали, оцінювати прозорість видавничих процедур та враховувати сучасні міжнародні підходи до академічної доброчесності.
Principles 5.0: ключові зміни міжнародних стандартів наукового видавництва
28 жовтня 2026 року міжнародні організації COPE (Committee on Publication Ethics), DOAJ (Directory of Open Access Journals), OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association) та WAME (World Association of Medical Editors) опублікували п'яту редакцію документа Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing.
Попередня редакція діяла з вересня 2022 року. Нова версія Principles 5.0 враховує розвиток генеративного штучного інтелекту, поширення шахрайських видавничих практик, нові ризики академічної недоброчесності та необхідність посилення редакційної незалежності.
Оновлені принципи охоплюють 17 напрямів, об'єднаних у чотири основні блоки: представлення журналу, видавничі практики, організаційна структура та фінансово-комерційна діяльність.
Ознайомитися з документом можна на офіційному ресурсі: Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing — Version 5
1. Використання штучного інтелекту: нові вимоги до прозорості
Однією з найважливіших змін Principles 5.0 стало розширення положень щодо використання штучного інтелекту в науково-видавничій діяльності.
Документ передбачає, що наукові журнали повинні мати чітко сформульовану політику використання AI-інструментів авторами. Вона має охоплювати не лише редагування тексту, а й застосування штучного інтелекту під час розроблення методології, аналізу даних, підготовки результатів дослідження, створення таблиць, графіків та бібліографічних посилань.
Окремо Principles 5.0 рекомендує видавцям оприлюднювати політики щодо доступу AI-компаній до опублікованого контенту, його автоматизованого аналізу та ліцензування.
Таким чином, основний акцент зміщується від самого факту використання штучного інтелекту до прозорості, контролю та відповідальності за його застосування.
2. Захист від фальшивих журналів та підміни офіційних сайтів
Ще одним важливим нововведенням стало посилення вимог до цифрової ідентичності наукових видань.
У Principles 5.0 окремо розглядається проблема Hijacked Journals - шахрайських сайтів, які імітують справжні наукові журнали, використовуючи їхні назви, ISSN, логотипи та іншу ідентифікаційну інформацію. Такі ресурси можуть вводити дослідників в оману, пропонуючи публікацію від імені авторитетного видання, хоча фактично не мають до нього жодного стосунку.
Оновлені принципи встановлюють декілька важливих вимог:
Науковий журнал повинен мати один основний офіційний вебсайт.
Додаткові сайти мають чітко спрямовувати користувачів до основного ресурсу.
Вебсайти повинні використовувати захищене HTTPS-з'єднання.
Забороняється копіювання ідентифікаційних даних інших журналів з метою введення авторів в оману.
На сайті повинні бути зазначені чинні ISSN видання.
Для науковців це означає необхідність ретельнішої перевірки журналу перед поданням рукопису. Особливо важливо звіряти офіційний вебсайт видання, контактні дані редакції та інформацію в міжнародних наукометричних базах.
Наявність назви відомого журналу або його ISSN на вебсайті ще не підтверджує автентичність ресурсу.
3. Редакційна незалежність: посилення контролю за прийняттям рішень
Principles 5.0 приділяє значну увагу незалежності редакційних рішень від фінансових, комерційних, організаційних та інших зовнішніх чинників. У новій редакції окремо виділено розділ Editorial Assessment, який визначає принципи первинного редакційного оцінювання рукописів.
Відповідно до оновлених положень:
Рішення щодо прийняття або відхилення статті повинні ґрунтуватися на її науковій цінності.
Оплата публікаційного внеску не може впливати на результати редакційного оцінювання.
Особи, які приймають рішення щодо конкретних рукописів, не повинні займатися питаннями оплати публікацій або звільнення від внесків.
Редактори не повинні отримувати винагороду залежно від кількості прийнятих статей.
Журнали мають забезпечувати захист редакційних рішень від неправомірного зовнішнього впливу.
Особливо важливим є положення про те, що редакції не можуть гарантувати прийняття початково поданого рукопису.
Це формує чіткий орієнтир для оцінювання надійності наукового видання: обіцянки гарантованої публікації без належного наукового оцінювання суперечать принципам доброчесної видавничої практики.
4. Рецензування наукових статей: прозорість процедур та використання ШІ
Оновлена версія Principles 5.0 деталізує вимоги до організації незалежного наукового рецензування (Peer Review). Наукові журнали повинні відкрито повідомляти, яким чином здійснюється оцінювання рукописів, хто залучається до рецензування та які процедури застосовуються під час прийняття редакційних рішень.
Такі положення спрямовані на підвищення передбачуваності редакційних процесів і зменшення ризиків маніпуляцій із результатами рецензування.
5. Академічна доброчесність: новий підхід до самоплагіату та повторних публікацій
Principles 5.0 також уточнює вимоги до політик наукових журналів щодо порушень академічної доброчесності. Особливу увагу приділено поняттям Self-Plagiarism (самоплагіат), Text Recycling (повторне використання власного тексту) та Overlapping Publications (публікації з істотним дублюванням змісту).
Оновлені принципи передбачають, що редакції повинні чітко визначати:
Які випадки повторного використання раніше опублікованих матеріалів вважаються порушенням.
Чи допускається подання рукописів, попередньо розміщених на серверах препринтів.
За яких умов можливе опублікування перекладу раніше виданої наукової роботи.
Як розглядаються скарги на порушення публікаційної етики.
Які процедури застосовуються для виправлення, відкликання або перевірки вже опублікованих статей.
Важливо, що Principles 5.0 не встановлює універсальної заборони на всі форми повторного використання власного тексту. Натомість документ вимагає від журналів прозорих правил, які дозволяють авторам розуміти допустимі межі таких практик.
6. Фінансова прозорість та відповідальність наукових видавців
Окремий блок оновлених принципів стосується фінансової діяльності наукових журналів. Principles 5.0 підкреслює необхідність відкритого інформування авторів про всі платежі, пов'язані з публікацією наукових матеріалів.
Зокрема, журнали повинні:
Публікувати інформацію про вартість подання, редакційного опрацювання та публікації статей до початку процедури подання рукопису.
Повідомляти про відсутність платежів, якщо публікація є безкоштовною.
Розкривати основні джерела фінансування та бізнес-модель видання.
Забезпечувати незалежність редакційних рішень від фінансових надходжень.
Чітко визначати умови звільнення авторів від публікаційних внесків, якщо така можливість передбачена.
У документі також окремо згадуються ліцензійні угоди з AI-компаніями як один із можливих напрямів отримання доходів видавництв.
Таким чином, фінансова прозорість розглядається як важлива складова довіри до наукового журналу.
7. Що Principles 5.0 означає для українських науковців?
Хоча Principles 5.0 насамперед адресований науковим журналам, його положення мають практичне значення для дослідників, які готують статті до міжнародних та українських фахових видань.
Оновлені міжнародні принципи формують орієнтири, за якими автори можуть оцінювати прозорість видавничої діяльності, якість редакційних процедур і потенційні ризики публікації.
Водночас необхідно враховувати, що Principles 5.0 не є нормативно-правовим актом України та не замінює вимог Міністерства освіти і науки України до фахових наукових видань. Документ встановлює міжнародні орієнтири належної видавничої практики, які можуть використовуватися для оцінювання прозорості й доброчесності журналів.
Для українських дослідників його положення особливо корисні під час вибору міжнародного видання, підготовки рукопису та перевірки надійності редакційної політики.
Оновлення Principles 5.0 відображає поступовий перехід міжнародного наукового видавництва до більш прозорих, відповідальних та технологічно адаптованих практик. Особлива увага приділяється не лише якості наукових досліджень, а й відкритості редакційних процедур, етичному використанню штучного інтелекту та захисту авторів від недоброчесних видавничих практик.
Для науковців ці зміни підкреслюють важливість відповідального підходу до вибору журналу, підготовки рукопису та дотримання редакційних вимог. Водночас Principles 5.0 формує орієнтири, які допомагають оцінювати надійність наукових видань і зменшувати ризики під час публікації результатів досліджень.
Principles 5.0 - це важливий крок до формування більш прозорого та доброчесного міжнародного наукового середовища. Оновлені принципи підкреслюють, що довіра до наукової публікації залежить не лише від її змісту, а й від якості рецензування, незалежності редакційних рішень, прозорості фінансування та відповідального використання сучасних технологій.
Для українських дослідників ознайомлення з Principles 5.0 є можливістю краще орієнтуватися в міжнародних видавничих практиках, усвідомлено обирати наукові журнали та підвищувати якість підготовки власних публікацій. Дотримання принципів академічної доброчесності та уважність до редакційних політик залишаються важливими передумовами успішної наукової діяльності.
З повагою, команда АкадемПростір!
Наукове видавництво постійно трансформується під впливом цифрових технологій, штучного інтелекту та посилення вимог до академічної доброчесності. Особливого значення набувають прозорість редакційних процесів, незалежність рецензування та відповідальність наукових журналів за якість опублікованих досліджень. У відповідь на сучасні виклики міжнародні...
Індексація наукового журналу в міжнародній базі Scopus традиційно вважається важливим показником його авторитетності та якості. Проте навіть присутність видання у провідній наукометричній базі не завжди гарантує дотримання високих стандартів рецензування, прозорості редакційної політики та академічної доброчесності.
У 2026 році система підготовки та атестації наукових кадрів в Україні зазнає важливих змін. Особливу увагу приділено прозорості процедури захисту дисертацій, дотриманню академічної доброчесності та відповідності наукових публікацій установленим вимогам.
Підготовка систематичного огляду наукової літератури потребує не лише пошуку релевантних джерел, а й ретельного аналізу та відбору публікацій відповідно до визначених критеріїв. Коли кількість знайдених досліджень сягає сотень або навіть тисяч, цей процес стає трудомістким і потребує ефективних інструментів для його оптимізації.