У 2026 році журнали «Категорії Б» вже не сприймаються як просто перелік видань із переліку МОН — це повноцінна екосистема зі своєю логікою, конкуренцією та «правилами гри». Кількість журналів зростає, вимоги до публікацій ускладнюються, а авторам стає дедалі складніше швидко зорієнтуватися: куди подавати статтю, які видання дійсно активні, і де вища ймовірність успішного проходження рецензування.
Саме тому у фокусі з'являється кластеризація - практичний інструмент, який дозволяє не просто переглянути список журналів, а зрозуміти їхню структуру. Йдеться про умовне «групування» видань за спільними характеристиками: галузями знань, тематикою, швидкістю розгляду, рівнем вимог, частотою випусків або навіть поведінкою редакцій.
Для автора це означає значно більше, ніж просто аналітика. Кластерний підхід допомагає:
— швидше знаходити релевантні журнали
— оцінювати свої шанси на публікацію
— уникати типових помилок при виборі видання
— формувати більш стратегічний підхід до публікаційної діяльності
У цій статті розберемося, як саме можна кластеризувати журнали «Категорії Б» у 2026 році, які критерії дійсно працюють на практиці та як використовувати це для власної публікаційної стратегії.
Трансформація 2026 року - це не просто чергова переатестація. Це перехід від кількісного накопичення журналів до їхньої кластеризації та рейтингового оцінювання. Якщо раніше потрапляння до Переліку було питанням відповідності технічним вимогам, то сьогодні це питання конкурентоспроможності всередині наукового напряму.
Одним із ключових нововведень стало групування видань за науковими кластерами. Тепер журнали оцінюються не «взагалі», а в межах свого сегмента (наприклад, кластер «Технічні науки», «Гуманітарні науки» чи «Суспільні науки»).
Рейтингове сито: Оцінювання здійснюється за 30-бальною шкалою. Прохідний поріг — 9 балів, проте автоматичного включення більше немає. До Переліку потрапляють найкращі видання кластера на основі їхнього інтегрального показника.
Тематичні кластери (Макрорівень)
Вся наукова періодика України тепер розділена на великі стратегічні блоки. Кожен блок має свою «вагу» показників при нарахуванні балів:
STEM-кластер (Science, Technology, Engineering, Mathematics): Сюди входять природничі та технічні науки. Для цього кластера критичним є показник цитування в міжнародних базах та використання англомовних метаданих.
Social & Health Sciences: Медицина, біологія та суспільні дисципліни. Тут фокус зміщено на етичні стандарти рецензування та відповідність міжнародним протоколам (наприклад, PRISMA для оглядових статей).
HASS-кластер (Humanities, Arts, Social Sciences): Гуманітарні науки та мистецтвознавство. В цьому сегменті вищі вимоги до унікальності тексту та фахової глибини редколегії, оскільки специфіка цих наук передбачає меншу кількість індексацій у Scopus порівняно з технічними.
Більш точний рівень - це аналіз реального контенту журналів. Саме тут проявляється різниця між «офіційною спеціальністю» і фактичною редакційною політикою.
Наприклад, у межах однієї галузі можуть формуватися такі тематичні кластери:
Цей рівень кластеризації особливо корисний для авторів, які хочуть «потрапити в тренд» і підвищити релевантність своєї статті.
Кластери за публікаційною поведінкою журналів
Один із найбільш практичних підходів у 2026 році - це групування журналів за їхньою поведінкою в редакційному процесі.
Тут зазвичай виділяють:
Такий поділ часто важливіший для автора, ніж формальна наукова спеціальність.
Кластери за рівнем редакційної відкритості
Ще один важливий вимір - наскільки журнал відкритий до нових авторів і тем.
Умовно можна виділити:
Цей фактор напряму впливає на стратегію подання статті.
У 2026 році робота з журналами «Категорії Б» дедалі менше зводиться до простого вибору видання зі списку. Це вже радше стратегічний процес, у якому важливо враховувати не лише формальну спеціальність журналу, а й його реальну тематичну спрямованість, редакційну політику та поведінку в процесі публікації.
Кластеризація в цьому контексті виступає практичним інструментом, який допомагає структурувати великий масив наукових видань і зробити його більш зрозумілим для автора. Групування журналів за галузями, тематикою, швидкістю розгляду та рівнем відкритості дозволяє швидше орієнтуватися в середовищі наукових публікацій і приймати більш усвідомлені рішення.
Для дослідників, викладачів і аспірантів це означає одне - ефективність публікаційної діяльності сьогодні напряму залежить від вміння аналізувати не лише зміст власної статті, а й «екосистему» журналів, у які вона може бути подана. Кластерний підхід у цьому випадку стає не теоретичною моделлю, а робочим інструментом, який економить час і підвищує шанси на успішну публікацію.
З повагою, команда АкадемПростір!
Щороку наукова спільнота уважно стежить за оновленням метрик Scopus, адже саме вони значною мірою визначають позиції журналів у міжнародному академічному просторі. Для авторів ці показники є одним із ключових орієнтирів під час вибору видання для публікації, а для редакцій - індикатором впливовості та конкурентоспроможності журналу серед інших...
У сучасних реаліях академічної публікаційної активності швидкість іноді стає ворогом якості. Прагнення якнайшвидше опублікувати результати дослідження в індексованому виданні часто призводить до того, що науковці ігнорують один з найважливіших етапів - аудит репутації самого журналу.
У науковому середовищі публікація у виданні, що індексується у Scopus, вже давно стала не лише питанням престижу, а й важливим елементом академічної репутації, кар'єрного розвитку та участі у міжнародних проєктах. Проте останніми роками дедалі частіше можна почути про журнали, які втрачають індексацію, потрапляють під повторну перевірку або взагалі...
Раніше використання штучного інтелекту у підготовці наукових текстів сприймалося як експеримент або допоміжний інструмент для окремих технічних завдань. Проте стрімкий розвиток великих мовних моделей (LLM — Large Language Models) кардинально змінив підхід до академічного письма. Сьогодні такі системи, як ChatGPT, Gemini, Claude та інші...