Щороку наукова спільнота уважно стежить за оновленням метрик Scopus, адже саме вони значною мірою визначають позиції журналів у міжнародному академічному просторі. Для авторів ці показники є одним із ключових орієнтирів під час вибору видання для публікації, а для редакцій - індикатором впливовості та конкурентоспроможності журналу серед інших наукових видань.
У 2026 році дослідники отримали оновлені дані щодо CiteScore, квартилів (Q1–Q4), процентилів та інших показників, які використовуються для оцінювання наукових журналів у базі Scopus. Щорічне онрилюднення нових метрик призводить до змін у рейтингах видань: одні журнали покращують свої позиції та переходять до вищого квартиля, тоді як інші можуть втрачати частину своїх переваг через зростання конкуренції або зміну цитованості опублікованих матеріалів.
У цій статті розглянемо, які саме метрики Scopus були оновлені, що означають нові показники для авторів наукових статей, чому деякі журнали змінили свій квартиль та на які параметри варто звертати увагу під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень.
На початку червня 2026 року Scopus традиційно оприлюднив оновлені показники CiteScore 2025 для журналів, що індексуються в базі даних. Саме ці метрики стали основою для перегляду позицій видань у відповідних предметних категоріях, а також для оновлення квартилів (Q1–Q4), процентилів та інших наукометричних показників.
Для багатьох авторів це означає, що журнали, які ще декілька днів тому вважалися Q2 або Q3, могли покращити свої позиції та перейти до вищого квартиля. Водночас частина видань втратила позиції через зміну рівня цитованості або посилення конкуренції в межах своєї наукової галузі. Саме тому перевірка актуальних показників журналу перед поданням рукопису залишається одним із найважливіших етапів підготовки до публікації.
Центральною подією щорічного оновлення став перегляд значень CiteScore - показника, який демонструє середню кількість цитувань документів журналу за чотирирічний період. На відміну від багатьох інших наукометричних індикаторів, CiteScore охоплює широкий спектр типів наукових документів та базується на даних, що безпосередньо індексуються в Scopus.
Саме зміна CiteScore найчастіше впливає на місце журналу в рейтингу своєї предметної категорії. Навіть незначне зростання або зниження цього показника може призвести до переходу видання між квартилями, особливо в конкурентних галузях, таких як медицина, освіта, інженерія чи комп'ютерні науки.
Для комплексної оцінки журналу рекомендується аналізувати одразу декілька метрик.
1. CiteScore - є основною метрикою Scopus та показує середню кількість цитувань, які отримують публікації журналу. Саме оновлення цього показника щороку стає основою для перегляду рейтингів видань та їхніх позицій у предметних категоріях. Чим вищий CiteScore, тим вищою є середня цитованість матеріалів, що публікуються в журналі.
2. Percentile (процентиль) - показує, яку позицію займає журнал серед усіх видань своєї предметної категорії. Саме процентиль часто дозволяє більш точно оцінити позицію журналу, ніж квартиль.
3. Quartile (Q1–Q4) - є одним із найбільш популярних показників серед науковців.
Після червневого оновлення 2026 року частина журналів змінила свій квартиль, тому перед поданням статті важливо перевіряти актуальні дані, а не орієнтуватися на інформацію минулого року.
Щорічне оновлення метрик Scopus спонукає багатьох науковців переглядати списки журналів для майбутніх публікацій. Проте на практиці автори нерідко припускаються помилок, які можуть призвести до вибору не найкращого видання або до неправильного трактування наукометричних показників.
Помилка №1. Орієнтуватися виключно на квартиль - багато авторів оцінюють журнал лише за його належністю до Q1, Q2, Q3 або Q4. Однак квартиль відображає лише місце видання в межах певної категорії та не дає повного уявлення про його впливовість. Наприклад, два журнали можуть належати до Q2, але мати суттєво різні значення CiteScore, SJR або процентиля. Саме тому квартиль варто розглядати разом з іншими показниками.
Помилка №2. Не перевіряти предметну категорію журналу - один і той самий журнал може бути включений до декількох предметних категорій одночасно та мати різні квартилі в кожній з них. Наприклад, видання може належати до Q1 у категорії «Education» та одночасно до Q2 у категорії «Social Sciences». Якщо автор орієнтується лише на загальний квартиль, він ризикує неправильно оцінити позиції журналу саме у своїй галузі дослідження.
Помилка №3. Використовувати застарілі дані - після червневого оновлення метрик 2026 року багато сайтів, каталогів та інформаційних ресурсів можуть ще певний час містити попередні показники. Тому перед поданням статті варто перевіряти інформацію безпосередньо через офіційні ресурси Scopus або Scimago, а не покладатися на старі списки журналів, публікації в блогах чи рекомендації, сформовані кілька місяців тому.
Помилка №4. Ігнорувати динаміку розвитку журналу - важливим є не лише поточний квартиль, а й те, як журнал змінював свої позиції протягом останніх років. Якщо видання стабільно перебуває у своєму квартилі або демонструє поступове зростання, це може свідчити про його сталий розвиток. Натомість різкі коливання показників іноді сигналізують про нестабільність або зміни в редакційній політиці.
Помилка №5. Вважати високий CiteScore гарантією прийняття статті - високі наукометричні показники не означають, що журнал буде відповідати тематиці конкретного дослідження. Однією з найпоширеніших причин відхилення рукописів залишається невідповідність статті фокусу та тематичному профілю видання. Саме тому перед поданням необхідно уважно ознайомитися з розділами «Aims and Scope» та «Guide for Authors».
Помилка №6. Не враховувати специфіку галузі знань - рівень цитованості суттєво відрізняється залежно від наукової дисципліни. У медицині, біології або комп'ютерних науках показники CiteScore можуть бути значно вищими, ніж у педагогіці, праві чи гуманітарних науках. Через це порівнювати журнали різних галузей лише за одним числовим показником некоректно. Набагато важливіше оцінювати позицію видання серед його безпосередніх конкурентів у межах тієї ж предметної категорії.
Помилка №7. Ігнорувати інші критерії вибору журналу - метрики є важливим інструментом оцінювання, проте вони не повинні бути єдиним критерієм вибору видання.
Під час аналізу журналу також варто звертати увагу на:
Саме комплексний підхід дозволяє обрати журнал, який не лише має хороші наукометричні показники, а й максимально відповідає цілям конкретного дослідження.
Оновлення метрик Scopus, яке відбулося на початку червня 2026 року, вкотре підтвердило, що науковий ландшафт є динамічним, а позиції журналів можуть змінюватися навіть протягом одного року. Нові значення CiteScore, оновлені процентилі, квартилі та інші наукометричні показники стали важливим орієнтиром для авторів, які планують публікацію результатів своїх досліджень у міжнародних виданнях.
Водночас аналіз журналу не повинен обмежуватися лише перевіркою його квартиля. Для об'єктивної оцінки варто враховувати комплекс показників, зокрема CiteScore, SJR, SNIP, процентиль, а також відповідність тематики видання вашому дослідженню. Саме такий підхід дозволяє сформувати реальне уявлення про впливовість журналу та перспективи успішної публікації.
Сучасні наукометричні інструменти надають авторам широкі можливості для аналізу видань, однак ефективність їх використання залежить від правильного трактування отриманих даних. Тому після кожного оновлення метрик доцільно переглядати власний список потенційних журналів, перевіряти актуальні показники та орієнтуватися не лише на престижність видання, а й на його відповідність тематиці та цілям дослідження.
Для науковців, аспірантів і викладачів, які планують публікації у Scopus у 2026 році, регулярний моніторинг оновлених метрик стає не просто корисною практикою, а важливою складовою ефективної публікаційної стратегії.
З повагою, команда АкадемПростір!
Щороку наукова спільнота уважно стежить за оновленням метрик Scopus, адже саме вони значною мірою визначають позиції журналів у міжнародному академічному просторі. Для авторів ці показники є одним із ключових орієнтирів під час вибору видання для публікації, а для редакцій - індикатором впливовості та конкурентоспроможності журналу серед інших...
У сучасних реаліях академічної публікаційної активності швидкість іноді стає ворогом якості. Прагнення якнайшвидше опублікувати результати дослідження в індексованому виданні часто призводить до того, що науковці ігнорують один з найважливіших етапів - аудит репутації самого журналу.
У науковому середовищі публікація у виданні, що індексується у Scopus, вже давно стала не лише питанням престижу, а й важливим елементом академічної репутації, кар'єрного розвитку та участі у міжнародних проєктах. Проте останніми роками дедалі частіше можна почути про журнали, які втрачають індексацію, потрапляють під повторну перевірку або взагалі...
Раніше використання штучного інтелекту у підготовці наукових текстів сприймалося як експеримент або допоміжний інструмент для окремих технічних завдань. Проте стрімкий розвиток великих мовних моделей (LLM — Large Language Models) кардинально змінив підхід до академічного письма. Сьогодні такі системи, як ChatGPT, Gemini, Claude та інші...