У 2026 році система фахових наукових видань в Україні переживає черговий етап трансформації. Оновлені вимоги до журналів Категорії «Б», запроваджені МОН України, суттєво змінюють правила гри як для редакцій, так і для авторів. Якщо раніше основна увага приділялася формальним критеріям індексації та періодичності, то тепер акцент зміщується на якість наукового контенту, прозорість редакційної політики та міжнародну присутність членів редколегій.

Нові обмеження, зокрема контроль за зростанням кількості публікацій, підвищені вимоги до наукового доробку редакторів, а також обов'язкова наявність DOI для кожної статті, вже змушують багато журналів переглядати свої підходи до роботи. Частина видань активно адаптується до змін, інші - ризикують втратити свій статус у переліку фахових. У таких умовах для авторів зростає головне питання: як обрати надійний журнал, який не втратить категорію після чергової перевірки? Адже помилка у виборі може коштувати не лише часу і коштів, але й наукового прогресу.

У цій статті розберемо ключові зміни у вимогах до журналів Категорії «Б» у 2026 році.

Прийняття нового документа: Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України -  стало відповіддю на виклики цифровізації та необхідність очищення українського наукового простору від «сміттєвих» видань. Основна мета змін - наблизити українські фахові журнали до стандартів Web of Science та Scopus ще на етапі перебування в Категорії «Б».

1. Публікаційна активність редколегії (Посилення п. 6 Порядку)

Раніше вимоги до членів редколегії були дещо розмитими. Нова редакція закону (згідно з Наказом) чітко встановлює:

• Кожен член редакційної колегії повинен мати не менше трьох публікацій за останні 5 років, що індексуються в базах Scopus або Web of Science Core Collection.

• Важливо: Публікації у виданнях, що мають статус «провізоріум» або перебувають на стадії виключення з баз, більше не зараховуються. Це змушує журнали залучати реально активних науковців, а не «гучні імена» для фасаду.

• • мінімум 9 членів редколегії;
  • обов'язково міжнародне представництво (не менше 2 іноземних науковців);
  • кожен член має:
    • науковий ступінь,
    • активну дослідницьку діяльність,
    • мінімум 3 публікації у Scopus або Web of Science за останні 5 років (або еквіваленти - гранти, рецензування, монографії).

  Також введено обмеження:

  • один вчений - максимум у 3 редколегіях;
  • головний редактор - не більше ніж у 2 редколегіях.

2. Обов'язкова верифікація через OpenAIRE та ORCID

Новий закон впроваджує сувору вимогу щодо ідентифікації авторів. Тепер видання зобов'язане:

• Перевіряти наявність та актуальність ORCID iD кожного автора.

• Забезпечувати передачу метаданих до європейської інфраструктури OpenAIRE. Це означає, що стаття, опублікована в журналі Категорії «Б», автоматично стає видимою для світової наукової спільноти, що підвищує індекс цитування (h-index) автора.

3. Протидія «штучному інтелекту» та плагіату

Вперше на рівні підзаконного акта (зміни до п. 7) прописано обов'язок редакції використовувати спеціалізоване ПЗ для виявлення не лише текстових запозичень, а й ознак генерації тексту штучним інтелектом.

• Якщо редакція не надає технічний звіт про перевірку на запит ДАК (Державної атестаційної комісії), видання ризикує негайним позбавленням статусу фахового.

4. Прозорість фінансової та етичної політики

Згідно з оновленими вимогами, на сайті журналу в обов'язковому порядку мають бути чітко прописані:

1. APC (Article Processing Charges): Повна вартість публікації (якщо вона є) без прихованих платежів за «терміновість».

2. Conflict of Interest Policy: Чіткий алгоритм дій у разі виявлення конфлікту інтересів між автором та рецензентом.

5. Нові вимоги до сайтів видань

Закон вимагає, щоб сайти журналів відповідали стандартам доступності та мали повноцінну англомовну версію (не через Google Translate). Це стосується не лише інтерфейсу, а й якісних перекладів анотацій, що є критичним для індексації в міжнародних базах.

6. Обов'язковий DOI для кожної статті
Відтепер кожна наукова стаття у журналі Категорії «Б» повинна мати зареєстрований DOI, який веде на окрему вебсторінку матеріалу.

Це означає:

• неможливість публікації «архівом без структури»;
• кожна стаття - окрема повноцінна одиниця з метаданими;
• синхронізація дат публікації з DOI стає обов'язковою.

7. Контроль якості та обсягів публікацій

Вперше на нормативному рівні введено обмеження на кількість статей:

• річний обсяг публікацій не може зростати більше ніж на 50%;
• в одному номері - не більше однієї статті від одного автора.

Це спрямовано проти так званих «конвеєрних журналів».

8. Регулярний моніторинг і ризик виключення

Ще одна критична зміна - щорічний моніторинг журналів. Журнал можуть виключити з Переліку, якщо:

• він порушує вимоги;
• публікує неякісні або псевдонаукові матеріали;
• не дотримується етичних стандартів.

Отже, аналіз нового Порядку (Наказ МОН № 84) свідчить про те, що міністерство взяло курс на повну прозорість. Тепер видання - це не просто збірка статей, а складний цифровий об'єкт, інтегрований у європейський дослідницький простір.

Головні зміни, які ви відчуєте вже зараз:

• Дедлайн 1 червня 2026 року: всі поточні видання Категорії «Б» мають підтвердити свій статус. Якщо журнал не подасть нову заявку через систему URIS до 30 квітня, він автоматично втратить статус фахового влітку.

• Кластеризація: видання тепер чітко закріплені за кластерами (галузями знань). «Всеїдні» журнали, що публікували все - від філології до кібернетики - відходять у минуле.

• Рейтингові бали: журнал повинен набрати мінімум 30% від максимального балу (згідно з Додатком 4), щоб вважатися фаховим. Якість вашої статті напряму впливає на рейтинг журналу.

Останні статті в блозі